У 1976 році на території селища. Новооржицьке розпочинається будівництво цукрового заводу, середньої школи, дитячого садка і всієї інфраструктури.
З 27 вересня 1978 року Новооржицька середня школа гостинно прийняла перших учнів. 3 великим задоволенням нам приємно сьогодні згадати тих, хто був першопрохідцем, хто власними руками та зусиллями добудували цей храм науки: Левченко Лідія Прокопівна, Рищенко Марія Іванівна, Юрченко Валентина Іванівна, Ступак Валентина Миколаївна, Зозуля Ніна Павлівна, Дудник Надія Андріївна, Трояновський Борис Анатолійович, Грицай Анатолій Михайлович, Грицай Любов Володимирівна, Каракаш Микола Микитович, Макаренко Володимир Григорович, Гаркавенко Лідія Олексіївна, Головань Марина Вікторівна, Клименко Іван Семенович, Безрода Ольга Пилипівна, Бурба Ніна Олександрівна, Зіненко Світлана Констянтинівна, Зіненко Любов Констянтинівна, Шульга Ірина Володимирівна, Завгородній Іван Миколайович.
Простора, 3-х поверхова будівля розрахована на 624 учні. У перший навчальний рік до школи прийшло 700 дітей. Школа росте, міцніє, стає затишнішою по домашньому, привітнішою, тому чисельність класів збільшується.
У 1987 році тут навчалося найбільше учнів – 723 особи. Працювали у дві зміни, було організовано 8 груп продовженого дня.
Новими кадрами поповнюється педагогічний колектив, адже добра слава облетіла весь район, тому й прийшли з бажанням працювати такі педагогічні працівники: Васильченко Федір Миколайович, Добрознай Тамара Петрівна, Степаненко Світлана Василівна, Боцуляк Валентина Михайлівна, Левішко Катерина Миколаївна, Дудар Марія Ігорівна, Паращенко Василь Гордійович, Кушко Галина Іванівна, Грохольська Неоніла Леонтіївна, Куць Галина Василівна, Хоружа Валентина Андріївна, Колісник Ніна Олександрівна, Холодняк Валентина Федорівна, Ходзіцька Лідія Дмитрівна, Онекієць Ганна Олександрівна, Патьоха Лідія Іванівна,Федоренко Олександр Іванович, Шаренко Наталія Григорівна, Шингарій Ольга Григорівна, Молодецька Надія Григорівна, Сидоренко Галина Іванівна, Могила Алла Іванівна, Власенко Ніна Петрівна, Набок Ганна Митрофанівна, Чернега Ніна Олексіївна, Дузькрятченко Лідія Василівна, Норка Таміла Сергіївна, Мілюта Олена Пилипівна. І повернулися на вчительську ниву перші наші випускники: Лисенко Микола Григорович, Воскобойник Олена Миколаївна.
Школа набирає бурхливого ритму життя. Колектив згуртувався, з’явилися інтереси спільні, в особі вчителя можна було побачити не лише мудрих педагогів, а й талановитих акторів, співаків. У 1979 році –25 соколів та лебідок під класним керівництвом серйозної та відповідальної людини – Грицая Анатолія Михайловича першими здійнялися у вирій життя.
Прийшли сподівані довгоочікувані Бабак Галина Михайлівна, Вигранка Тетяна Миколаївна, Тарасенко Олександр Григорович, Пасюк Світлана Михайлівна, Гонтар Василь Миколайович, Наконечна Лідія Миколаївна, Бедрик Олег Іванович, Левченко Оксана Миколаївна та ще зовсім юні педагоги - випускники Новооржицької школи – Левченко Сергій Миколайович, Кропивко Яна Миколаївна, Федоренко Тетяна Олексіївна, Грицай Ольга Анатоліївна, Пукало Василь Васильович.
Перші роки шкільного життя пов’язані з незабутніми подіями: випускники посадили яблуневий сад, березову алею, учителі разом із своїми вихованцями після уроків впорядковували класні кімнати, їдальню, спортивний зал, облаштували столярну і слюсарну майстерні, привели до ладу шкільне подвір’я і спортивний майданчик.
3 піднесенням зустрівши 2000 рік, школа працювала, як завше, у максимальному режимі, знаходячи позитивні емоції у сірих буднях. Наша середня школа стає загальноосвітньою школою І-III ступенів, успішно подолавши акредитацію. П’ятибальна система стає не в моді, беремо за основу 12-ти бальну, контрольні роботи заміняються тематичними, а учні тепер навчаються 12 років.
А якими плідними були ці роки на поповнення новими педагогічними кадрами – нашими випускниками: Грицай Володимир Анатолійович, Вініченко Світлана Миколаївна, Треущенко Олена Іванівна. Влилися в учительський потік і Недбайло Володимир Петрович, Шульга Юлія Юріївна (молодий психолог).
Не дивлячись на те, що шкільну освіту в Україні хотіли змінити принаймі тричі, що відбувається подальше погіршення статусу працівників освіти, але повертаються і здійснюють свій подвиг «бути вчителем» наші випускники до Новооржицької ЗОШ І-ІІІ стуенів. Так, наприклад, за період із 2010 року по нинішній 2015 рік продовжили педагогічну творчість своїх наставників четверо випускників:
- Федосеєнко Любов Леонідівна, учитель української мови та літератури;
- Яцько Михайло Михайлович, учитель інформатики та математики;
- Яцько Володимир Михайлович, учитель фізичної культури;
- Громський Олександр Вячеславович, учитель трудового навчання;
- Анікеєнко Дмитро Олександрович, учитель економіки та іноземної мови;
- Бондаренко Катерина Вікторівна, практичний психолог;
- Бган Ірина Анатоліївна, практичний психолог, соціальний педагог;
- Колісник Яна Миколаївна, учитель початкових класів;
- Савлучинська Валентина Василівна, учитель початкових класів;
- Обора Олена Олексіївна, учитель-логопед.
З 2012 року вчителем англійської мови починає працювати Громська Тетяна Сергіївна.
У лютому 2010 року на виконання державної програми «Шкільний автобус» директору школи було вручено ключі від шкільного автобуса, який забезпечує підвіз учнів із віддалених сіл. У 2013 році школа отримує другий шкільний автобус, а в 2020 році у рамках освітнього проєкту «Шкільний автобус» - третій.
На честь випускників школи Андрія Конопльова та Максима Рябка, які загинули під час виконання завдань Антитерористичної операції у січні–лютому 2015 року, 28 червня 2015 року на фасаді Новооржицької школи було відкрито меморіальні дошки, а в закладі облаштовано куточок пам’яті в кабінеті «Захист України», відкриття якого відбулося 2 лютого 2018 року.
29 серпня 2020 року відбулася офіційна церемонія спецпогашення марки, яка присвячена вшануванню нашого земляка - Конопльова Андрія, яку ініціювала обласна державна адміністраці спільно з Полтавською дирекцією товариства «Укрпошта» через проєкт «Власна марка». Завдяки сприянню депутата Лубенської районної ради, директора Опорного закладу Світлани Миколаївни Вініченко, ми теж маємо оригінал цієї марки. Це лише друга марка, яку АТ «Укрпошта» випустила на вшанування Героя України. Ця марка не про війну, не про смерть. Вона про життя. Це вічне нагадування, що нам є що боронити.
На жаль, до армії Ангелів доєдналися ще 4 наших випускників: Ігор Крохмаль, Сергій Король, Андрій Московий, які загинули на Донеччині 10 травня 2022 року, та Андрій Левченко, який поліг у бою 1 лютого 2023 року поблизу Вугледару Донецької області під час оборони України від російської агресії.
Куточок пам’яті – це щира дань воїнам, які самовіддано захищали Батьківщину, боролися за її суверенітет, мир і спокій на рідній українській землі. Наші герої щодня зустрічають та проводжають поглядом учнів, нагадують кожному з нас, що тисячі захисників поклали своє життя, аби ми жили в мирній квітучій Україні. Шанувати їхню пам’ять – наш святий обов’язок.
19 липня 2017 року школа стає Опорним закладом з двома філіями: «Воронинцівська ЗОШ І-ІІ ступенів» і «Хорошківська ЗОШ І-ІІІ ступенів».
У зв’язку з ліквідаціями філій «Хорошківська ЗОШ І-ІІ ступенів» (2021 рік) і «Воронинцівська ЗОШ І-ІІ ступенів» (2022 рік) продовжили свою педагогічну діяльність в Опорному закладі «Новооржицька ЗОШ І-ІІІ ступенів Новооржицької селищної ради» такі вчителі:
- Шульга Валентина Миколаївна, учитель математики;
- Горова Олена Миколаївна, учитель української мови та літератури;
- Бурий Віталій Олександрович, керівник з допризовної підготовки;
- Бура Оксана Вікторівна, заступник директора з національно-патріотичного виховання;
- Обора Леся Олександрівна, асистент учителя.
З 01 вересня 2023 року в ОЗ почали працювати асистентами вчителя Динник Алла Миколаївна й Макаренко Наталія Миколаївна.
За 45 років свого існування школа випустила у світ 2121 учня, із них 62 медалісти. На жаль, з роками кількість учнів зменшується. У 2023-2024 навчальному році Опорний заклад нараховує 213 учнів, із них 100 - із навколишніх населених пунктів.
Кожна віха шкільного життя варта окремої розмови. Кожна квітка нашого суцвіття гідна нарису. Перша медалістка Безрода Зоя Олексіївна 1982 року випуску нині шанований медичний працівник у м. Києві.
Бараненко Віталій Олексійович – член спілки художників України, його виставки картин демонструвались у Києві і Москві.
Ми гордимося нашою випускницею 1979 року – Сергієнко-Грибенко Валентиною Іванівною – поетесою, яка живе в м. Прилуки. Валентина видала збірки поезій: «Голос волошки» – 2006р. та «Добрим людям» – 2008р.
Нині наша країна бореться за свою незалежність і територіальну цілісність за європейські цінності.
Наша держава і громадянське суспільство роблять усе можливе для відновлення миру та порядку в країні, відбиття зовнішньої агресії проти України, ми розуміємо, що лише в національній єдності та національній гідності наша сила й незламність. Тож відомими вважаємо людей, які сьогодні офірують своє життя у боротьбі за волю рідної країни.
Під час боротьби з неоголошеним ворогом шість наших земляків, випускників нашого Опорного закладу ризикували найдорожчим, що у них є – своїм життям. Із 2014 по 2022 рік у селище Новооржицьке не повернулися з війни такі воїни: Конопльов А.А., Рябко М.О., Московий А.В. (випускник 1989р.), Крохмаль І.М. (випускник 9 класу 1993р.), Король С.В. (випускник 1995р.), Левченко А. А (випускник 1993 р.).
Андрій Конопльов, випускник 1994 року, Герой України, увіковічнений на меморіальній дошці, яка була відкрита на фасаді будівлі нашої школи ОЗ «Новооржицька ЗОШ І-ІІІ ступенів Новооржицької селищної ради» 28 червня 2015 року.
24 січня 2015 року його життя обірвалося у зоні антитерористичної операції, в боях під Дебальцевим, під час обстрілу позицій із зенітних установок «Град». Мінометний батальйон, де служив Андрій, стояв поблизу села Нікішино на Донеччині. Це була закрита зона, куди не могли дістатися волонтери й годі було сподіватися на будь-яку підмогу. 23 січня він востаннє говорив з дружиною. У цей день незаконні збройні формування здійснили наступ на взводний опорний пункт, застосовуючи при цьому танки та артилерійські обстріли. Старший сержант Андрій Конопльов перший побачив ворожі танки противника, які вели вогонь по його позиціях. Підняв особовий склад відділення, сповістив командира взводного опорного пункту. В умовах, пов’язаних з ризиком для життя, не вагаючись, діяв упевнено, самовіддано: із РПГ-7В здійснив декілька влучних пострілів та знищив один із ворожих танків противника, потім зумів підбити другий танк незаконних збройних формувань. Але цей танк здійснив постріл, і в результаті прямого попадання танкового снаряда Андрій загинув.
Президент України П. Порошенко своїм указом від 12 грудня 2018 року «За виняткову особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі постановив присвоїти звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» КОНОПЛЬОВУ Андрію Анатолійовичу - старшому сержанту (посмертно). «Завдяки діям Андрія Конопльова, який заради збереження життя бойових побратимів пожертвував своїм, наступ противника було відбито, позиції утримано, а противник зазнав значних утрат, в тому числі в живій силі», - йдеться в Указі Президента України №424/2018 «Про присвоєння А.Конопльову звання Герой України»
Підсумовуючи зазначене, можемо стверджувати, що завдяки чітким і блискавично прийнятим діям Андрія було виведено рештки особового складу бригади. Врятовано життя бійців. А ключовий на фронті напрямок ворогу прорвати не вдалося. Отже, подвиг Андрія мав політичне значення на військовій карті України.
На меморіальній дошці на фасаді будівлі нашої школи увіковічнений Рябко Максим Олександрович, наш випускник 2009 року. Загинув 6 лютого 2015 року в бою, захищаючи взводний опорний пункт поблизу села Рідкодуб (Шахтарський район) Донецької області в районі Дебальцеве. Указом Президента України №270/2015 від 15 травня 2015 року «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілосності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
На фронті багато жителів селища, випускників нашого закладу. Ми впевнені, що їхні прізвища по закінченню війни будуть відомі не лише нашій громаді, а й усій країні.
Благодійну організацію «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД „БОГОДАР СОФІЯ“» очолює випускниця нашої школи 1986 року Верховська Іванна Василівна, волонтер із 2014 року, має шість нагород державного, обласного рівнів. Вона координує роботу фонду, є частим гостем госпіталів, возить допомогу військовим на передову.
Із 2014 року волонтерською діяльністю займається випускниця школи 1991 року Жигала Лілія Олександрівна. Її ім’я відоме кожному воїну з нашої громади, для них вона стала просто «мамою». Жоден запит не пройшов повз увагу волонтерки, скільки вже зібрано коштів, закрито потреб для воїнів! Щодня оголошуються все нові і нові збори, Лілі довіряють, тому так швидко вона справляється із кожним завданням. Ця жінка не має статусу волонтера, та навряд чи мріє про нього. Вона має велике добре серце і великий обов’язок перед людьми, своїми земляками.
Такмед від Sunflower of Peace іде в найгарячіші точки фронтів! Тактичні рюкзаки з запасниками, м'які ноші, турнікети, ізраїльські бандажі, протиопікові гідрогелеві ковдри та інші речі першої необхідності, також відреставрована і відремонтована техніка, акумулятори, зарядні пристрої… Усім цим опікується випускник нашої школи 1996 року, офіційний волонтер Sunflower of Peace, Підгорний Іван Анатолійович. Він – член команди, а разом із дружиною, Іриною Малаховою, вони сьогодні неймовірні «Соняшники миру», відомі усій країні.
Протягом усіх років нашу школу очолювали найкращі директори:
з 1978 по1993 рік – Зіненко Костянтин Давидович
З 08.11.1978 року призначений на посаду директора школи – новобудови – Зіненко Констянтин Давидович. Йому надається право першого підпису на всіх документах по школі. Енергійний, завзятий, сповнений бажання працювати, мудрий керівник.
з 1993 по 2005 рік – Грицай Анатолій Михайлович
З 20.08.1993 року призначений на посаду директора школи – Грицай Анатолій Михайлович. За часи керування, середня школа стала загальноосвітньою школою І-III ступенів, успішно подолавши акредитацію.
з 2005 по 2013 рік – Корнійко Валентина Миколаївна
З 20.08.2005 року призначена на посаду директора школи – Корнійко Валентина Миколаївна. Талановита жінка, яка продовжує започатковані традиції, придивляється і прислухається до думки колективу, надихає на нові справи.
з 2013 року – Вініченко Світлана Миколаївна
З 22.10.2013 року призначена на посаду директора школи – Вініченко Світлана Миколаївна, випускниця Новооржицької школи 1990 року. Саме в період кризи в освіті, якій пов'язаний з недофінансуванням галузі, коли усі витрати майже повністю лежать на плечі батьків, сільських та селищних голів, коли розпочинається робота з підготовки нової редакції Закону України "Про освіту", моніторингове дослідження якості загальної середньої освіти; заборона використання в навчальному процесі підручників та посібників, що видані в попередні роки; введення обов'язкової другої іноземної мови у 5-х класах та презентації Концепції розвитку освіти України на період 2015 - 2025 р. р. Світлана Миколаївна без вагань взялася розвивати та підтримувати статус нашого закладу на належному рівні.
Учительські династії:
Зіненки:
Костянтин Давидович – директор школи;
- дружина – Марія Федорівна – завідуюча шкільною бібліотекою;
- донька – Любов Костянтинівна – учитель російської мови й літератури;
- донька – Світлана Костянтинівна – учитель початкових класів;
- зять – Федір Миколайович – учитель військової підготовки.
Грицаї:
Анатолій Михайлович – директор школи;
- дружина – Любов Володимирівна – учитель математики;
- донька – Ольга Анатоліївна – учитель початкових класів;
- син – Володимир Анатолійович – учитель креслення;
- брат – Станіслав Михайлович – учитель трудового навчання.
Зозулі:
- Ніна Павлівна – учитель математики;
- Тетяна Олексіївна – учитель географії.
Левченки:
- Лідія Прокопівна – учитель біології;
- син – Сергій Миколайович – учитель біології;
- невістка – Оксана Миколаївна – учитель історії і права.
Лисенки:
- Микола Григорович – учитель іноземної мови;
- дружина – Світлана Василівна – учитель початкових класів.
Громські:
- Олександр Вячеславович – учитель трудового навчання;
- дружина Тетяна Сергіївна – учитель іноземної мови.
Яцьки:
- Михайло Михайлович – учитель математики і інформатики;
- брат – Володимир Михайлович – учитель фізичного виховання.
Сьогодні школа обладнана 13 проекторами, 6 мультимедійними дошками, має 2 комп’ютерні класи, 4 класи НУШ, кабінети хімії, біології, «Захисту України», народознавства, клас безпеки, ресурсну кімнату для інклюзивного навчання, найпростіше укриття. . Зроблено капітальний ремонт спортивної зали, їдальні.
За 45 років існування школи було прийнято 78 педагогів, 4 директори, 7 завучів, 5 заступників з виховної роботи, 3 бібліотекарі, 5 завгоспів, 8 медичних працівників, 3 діловоди, 1 лаборант, 7 керівників гуртків, 6 піонервожатих, 3 педагоги-організатори, 4 психологи, 1 логопед, 4 асистенти вчителя, 74 технічні працівники, 5 водіїв.
У 2023-2024 навчальному році в закладі працює 25 педагогічних працівників, з них 13 випускників школи:
- 3 учителі-методисти;
- 1 старший учитель;
- 6 спеціалістів вищої категорії;
- 15 спеціалістів І категорії;
- 3 спеціалісти ІІ категорії;
- 1 спеціаліст.
Учні неодноразово були переможцями на районних, обласних та всеукраїнських етапах учнівських предметних олімпіад, конкурсі-захисті МАН, Міжнародних та Всеукраїнських конкурсах. Шкільна команда КВК та учасники гри "Дебати" - завжди в числі сильніших. Екологічна команда «Краєбори» з 2002 року виборює призові місця на обласному етапі, піднімаючи екологічні проблеми регіону. На базі школи неодноразово проводилися семінари з обміну педагогічним досвідом.
- 25 педагогів – учасники районного етапу та 4 учасники обласного етапу конкурсу «Учитель року»;
- 7 учителів підготували 11 учнів до захисту робіт МАН;
- 8 лауреатів обласної ярмарки педтехнологій;
- 25 педагогів є учасниками творчих груп та семінарів.
У Новооржицькій школі працюють: футбольна та волейбольна секції, вокальний гурток та танцювальний, декламаторський та інші предметні гуртки. Наші школярі – інтелектуали, активісти, творці. Школа має надійних помічників – батьків.
З 2017 року заклад набуває статусу громадсько активної школи.
Ми постійно самовдосконалюємося, беремо участь і перемагаємо у різних заходах, які розвивають лідерство навчання впродовж життя і дають позитивний результат як для освітнього закладу, так і для селища (дивись за посиланням):
А ще особливістю нашої школи є те, що вона має гімн, який написала вчителька української мови та літератури, поетеса Хоружа Валентина Андріївна. Автор музики – її брат Юрій Риженко.
Наша школа – це затишна домівка, де кожен учень, кожен учитель, кожен батько чи мати почувається господарем, де йому комфортно, де його почують, зрозуміють і підтримають.
Батьки Опорного закладу «Новооржицька ЗОШ І-ІІІ ступенів Новооржицької селищної ради» – адміністрація школи; хрещені батьки – Новооржицька селищна рада, відділ освіти, молоді, спорту, культури, туризму.
Сімейний Стан – мати – героїня. Діти - усі хлопчики й дівчатка, які навчалися, навчаються і будуть навчатися в ній.
Близькі родичі – Департамент освіти і науки Полтавської обласної військової адміністрації, інститут ПАНО, Управління Державної служби якості освіти у Полтавській області; далекі родичі – Міністерство освіти і науки України, Державна служба якості освіти України.
Новооржицький Опорний заклад – це гордість громади. Він займає одне з провідних місць серед педагогічних та учнівських колективів.
