Війна!.. враз пекельним вогнем налетіла і «градами» душі людей обпалила. На фронті синок. Від думок та від болю поси́віла враз мама... Але вірить у долю, з дороги не зводить заплакані очі – чекає синочка од ранку до ночі, а ночі без сну – у молитвах до Бога: "Візьми МОЮ душу... за сина живого"... Та Бог не почув... не достукалась мати... Надіється, жде його... Звідки їй знати, що тіло схололо у полі далекім... вже й Богові душу віднесли лелеки... З любов'ю та смутком, з небесного раю синки споглядають – їх мами чекають! Хай гріють ці душі на край-небосхилі подяки і шани народної хвилі!

    Дізнавшись про присвоєння звання Героя України випускнику нашої школи Конопльову Андрію, учні 11 і 8 класів відвідали маму – Конопльову Лідію Олександрівну -, щоб привітати її і розділити цю приємну і довгоочікувану новину. Вона поділилася з учнями спогадами про свого сина, розповіла про його захоплення байкерством. Ми щиро вітаємо маму, дружину, синів з відзначенням подвигу, який здійснив Андрій, віддавши своє життя заради спасіння інших!!! Слава Героям! Слава! Слава! Слава!

Зустріч з мамою Героя України...