Молюсь за тебе, Україно, Молюсь за тебе кожен час. Бо ти у нас одна – єдина,– Писав в своїх віршах Тарас. Молюсь,– казав він, щоб у тебе Не було між людьми війни Щоб завжди було чисте небо На нашій стомленій землі, Щоб завше у садку смерека Весняним квітом під вікном цвіла І прилітали з вирію лелеки, Щоб гомін хвиль послухали Дніпра!
І настав той день – 22 січня
1919 року – день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки і
Західно-Української Народної Республіки, пам’ятна і визначна дата в історії нашого талановитого і працелюбного народу.
Цього дня, опівдні, перед собором Святої
Софії зібралися члени Директорії, делегати Трудового конгресу, Національного
союзу, представники земств, політичних та громадських організацій, достойники
цивільних і військових урядів обох сторін, закордонні дипломати й великі маси народу.
Під величаві звуки дзвонів Софії та інших церков Києва, яким вторував гул
гармат з Печерська, на майдан ступила процесія на чолі з архієпископом
Агапітом. В урочистій тиші тисячі захоплених, вражених до сліз людей, не вухами
– серцями дослухалися до так довго очікуваних слів Універсалу Соборності: «Здійснилися віковічні мрії,
якими жили і за які вмирали кращі сини України. Від нині є єдина, незалежна
Українська Народна Республіка. Від нині український нарід, увільнений могучим
поривом своїх власних сил, має тепер змогу з’єднати всі змагання своїх синіх
для утворення нероздільної, незалежної української держави на добро і щастя
робочого народу…». Текст зачитав член Директорії професор
Федір Швець. Після цього архієпископ Агапіт з духовенством відправили молебень.
Відбувся військовий парад галицького Легіону січових стрільців під
командуванням полковника Євгена Коновальця, а також багатолюдна хода вулицями
столиці. Так
уже склалось в історії України, що в ході національно-визвольного руху
на її території виникло два державних утворення – УНР і ЗУНР, народи і уряди
яких виношували і підтримували ідею об’єднання. Тож рівно 95 років тому в
столиці нашої Батьківщини і було оголошено декларації урядів двох держав.
Здійснилася заповітна мрія українського
народу – об’єднати розрізнені західні і
східні українські землі і плекати єдину могутню державу. Подія ця мала велике історичне значення.
Народ знайшов у собі мужність, силу і волю до відродження державності і
соборності. Сучасники тих подій говорили: «Це така дата, що її виучувати будуть
напам’ять українські діти грядущих поколінь побіч таких дат, як дата хрещення
Русі, як битва під Полтавою або
зруйнування Січі». Саме тому у рамках забезпечення національної
єдності та громадської злагоди, у контексті відзначення Дня Соборності України
і 95-річчя проголошення Акту Злуки 22 січня 2014 року учні 11 класу
Новооржицької ЗОШ І-ІІІ ступенів разом із учителем історії Левченко О.М., бібліотекарем Бабак Г.М. та
педагогом-організатором Громським О.В. провели месідж «У єдності наша сила».
Використовуючи історичні факти, документальні фрагменти, поезію і пісні,
учасники ознайомили всіх присутніх із
цією важливою подією в житті України. Під час заходу всі виконали Гімн України,
створили символічний ланцюг єднання Західної і Східної України, а також провели
флеш-моб «Україна єдина». Бібліотекар підготувала виставку літератури періоду
національно-визвольних змагань та презентувала книгу авторського колективу під керівництвом В.Ф.
Верстюка «Нариси історії Української революції 1917-1921 рр.» у 2-х томах
(2011р.) Учитель історії показала портрети відомих історичних діячів УНР і ЗУНР
і ознайомила з їхньою політичною діяльністю. Учні школи взяли участь у виставці
малюнків «Любове моя – Україно!» І в сьогоднішні нелегкі та складні часи нам
усім разом, кожному громадянину України зокрема, важливо усвідомити і
підніматись до висот національної згоди і злагоди, утвердитись як розвинена
європейська держава. А це потребує багато зусиль, терпіння і наполегливої
праці. В
єдності наша сила! Підготувала учитель історії Левченко О.М.
|